Замок Острозьких

На кошти князя Костянтина Острозького близько 1576 р. в Острозі була заснована Острозька слов’яно-греко-латинська школа (пізніше Острозька академія) – перша вища школа в Україні, у східних слов’ян і православних народів Європи, що водночас була і вітчизняною науковою установою. Острозька академія славиться своїми вихованцями, серед яких – письменники Герасим і Мелетій Смотрицькі, гетьман Петро Сагайдачний, перший ректор Київської братської школи Іов Борецький, полеміст Іван Вишенський, брати Дем’ян і Северин Наливайки та інші видатні діячі України.
В острозькому культурному осередку разом з академією постало найпотужніше тогочасне українське видавництво – кирилична друкарня Івана Федорова. Тут побачили світ греко-слов’янський “Буквар”, перший український підручник (1578 р.), Новий Завіт (1580 р.), перша повна слов’яномовна “Острозька Біблія” (1581 р.).

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Піраміда майя Чічен-Ітца на півострові Юкатан (Мексика)

Зображення
  Головною пам'яткою Чічен-Ица є піраміда майя Кукулькан. Її ще називають «Ель-Кастильо», що в перекладі з іспанської означає «замок». Піраміда була побудована близько 800 року нашої ери. Вона є найбільш відомим храмом племені майя, який служив політичним та економічним центром цивілізації. «Кукулькан» мовою майя означає «пернатий змій». Висота піраміди 25 метрів, на її верхньому майданчику розташований храм. В основі піраміди — квадрат зі стороною 55,5 м. На сторонах піраміди — 9 терас, по одній на кожну область царства мертвих. Так майя уявляли собі потойбічний світ — те місце, куди вони відправлялися після смерті. До вершини піраміди ведуть чотири широких крутих сходів-драбин, поділених на 18 прольотів, кожний з яких відповідав місяцю року, адже в календарі майя було 18 місяців. Кожні сходи складаються з 91 щаблинки. Якщо число щаблинок сходів помножити на кількість сходів (4) і розглядати платформу на вершині піраміди, на якій стоїть х...
Докладніше

Велика Китайська стіна (КНР)

Зображення
Велика китайська стіна́ (кит. — «довгий замок у десять тисяч лі») — кріпосна стіна на півночі Китаю, грандіозний пам'ятник архітектури китайської цивілізації. Перші ділянки споруджені в 4-3 ст. до н.е. Проходить стіна з сходу на захід від р. Шаньхайгуань, на побережжі Ляодунської затоки, до пункту Цзяюйгуань (провінція Ганьсу). Загальна довжина всіх її ліній 6 352 км (3 948 миль), висота 6,6 м (на окремих ділянках до 10 м), ширина нижньої частини близько 6,5 м, верхньої близько 5,5 м. На всьому протязі Великої китайської стіни споруджені каземати для охорони і сторожові башти, а у головних гірських проходів — фортеці. Великий китайський мур зберігся до наших днів, переважно, у вигляді кам'яної захисної стіни династії Мін (17 століття). Будівництво муру в основному було закінчено до 213 року до н.е. Крім 300 тисяч солдат у будівництві стіни приймали участь сотні тисяч мобілізованих селян. «Самим довгим цвинтарем світу» називають Великий китайський мур, де ...
Докладніше

Римський Колізей (Італія)

Зображення
Колізей – найбільший амфітеатр у Стародавньому Римі, символ могутності імператорського Риму. Збудований у 75-80 рр. до н.е. для боїв гладіаторів, циркових видовищ тощо. Назва “колізей” походить від двох слів collies та eum, які тлумачаться як “його пагорб”, або “пагорб сатани”. На честь урочистого відкриття Колізею свято в Римі тривало 100 днів поспіль. Публіка отримувала подарунки у вигляді золотих монет та солодощів. Арена Колізею мала овальну еліптичну форму, осі якої становлять близько 1156 і 188 м. Висота зовнішніх стін складала 48 м. В Колізеї за виставами мали змогу спостерігати одночасно понад 50 тис. глядачів. Ряди глядачів в римському амфітеатрі, на відміну від Греції, розподілялися за соціальною ознакою. Для захисту публіки від дощу і палючого сонця над ареною натягували тент з полотна, що закріплювався до високих мачт. Арена мала дерев’яну підлогу, котра зазвичай засипалася піском. Підлога могла опускатися і підніматись. Інколи вона наповню...
Докладніше